Як змінилася сфера рослинництва за роки незалежності України

Найбільші зміни відбулися в структурі посівних площ.

Якщо вважати, що успіх рослинництва - це високі валові збори, зростання врожайності і продуктивності праці, то успіх в Україні, безумовно, є, пише в своїй статті колишній перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Він зазначив, що ця галузь АПК не тільки відновилася до рівня 1990 року, а й змогла перевищити його на 7,5%.

"У 2017-2019 роках ми послідовно ставили нові рекорди по валовому збору зернових і зернобобових. Середня врожайність зернових збільшилася з 26,5 ц/га в 1991 році до 49 ц/га в 2019-м, а соняшнику - з 14,6 до 26 ц/га, відповідно. Якщо в 1980-х роках за врожайність цукрових буряків 300 ц/га можна було отримати звання Героя соцпраці, то в незалежній Україні аграрії збирають в середньому 450-500 ц/га. Валові збори зерна збільшилися з 38 млн тонн в 1991 році до 75 млн - в 2019-м, а соняшнику - з 2,3 млн тонн до 15,2 млн, відповідно", - пише Мартинюк.

Однак, за його словами, найбільші зміни відбулися в структурі посівних площ. Мартинюк пояснив, що за 29 років посівні площі під соєю виросли в 13 разів, а під ріпаком - в 15,5 рази. Найбільше скоротили площі посівів цукрових буряків, якої в сівозмінах стало в сім разів менше.

Автор додав, що в цілому простежується чітка тенденція до перерозподілу посівних площ на користь більш маржинальних.

"Успіх рослинництва теж має економічну основу. Адже що таке рослинництво? Це виробничий цикл тривалістю 7-10 місяців, це високопродуктивна техніка, яку можна переміщати з півдня на північ країни в періоди пікових навантажень, це сім найманих працівників на тисячу гектарів, це, врешті-решт, ліквідна на зовнішніх ринках продукція, яка забезпечить 300- 500 дол. на гектар прибутку до сплати податків і фінансових зобов'язань", - пише Мартинюк.

За його словами, не варто забувати, що експорт продукції рослинництва - це експорт товарів з низькою доданою вартістю.

"Політики люблять називати зерно сировиною, що є помилкою. Але очевидно, що ми можемо замість частини зерна експортувати продукти його переробки. І це не мука і макарони, це м'ясо і інша продукція тваринництва ", - додав автор.