Ціна на світовому ринку кукурудзи значно виросла

Протягом літа багато виробничих регіонів зазнали складних погодних умов, які негативно позначилися на їх виробничому потенціалі. Так сталося в США (перший світовий виробник і експортер), де серпнева посуха і буря «Дереча», яка зачепила Айову (перший штат виробник, 20% американського виробництва), скоротили прогноз виробництва кукурудзи на 10 млн тонн (до 378 млн т) по відношенню до показників на початок серпня.

Також відбулося в ЄС і в причорноморському регіоні, де посуха торкнулася багатьох країн-виробники: Францію, Румунію, Україну, Росію ... 

Відповідно, Європейська комісія нещодавно переглянула в бік зниження потенціал виробництва ЄС на 2 ц/га (72 ц/га, в порівнянні з 80 ц/га, прогнозованих у серпні), а уряд України прогнозує виробництво на рівні 33 млн т проти 40 млн т, очікуваних на початку кампанії.

На даний момент кукурудза є найбільш споживаною в світі зерновою культурою, вона випереджає пшеницю і рис і, за прогнозами, її споживання в кампанію 2020/21 років, що починається, складе 158 млрд тонн, що говорить про зростання по відношенню до попередньої кампанії.

Такий високий попит визначається попитом у промисловості (виробництво борошна, крупи, етанолу ...) і, головним чином, попит в тваринництві (корм для тварин).

Ці чинники підтримують зростання світових цін. Наприклад, в Китаї свинарство (галузь в якій ця країна є першим світовим виробником) знову розвивається, показуючи чітку тенденцію зростання після епідемії чуми свиней, яка раніше привела до забою половини всього поголів'я країни. До того ж структурний кормовий дефіцит Китаю ускладнюється комерційними конфліктами і тайфунами, які пошкодили врожаї на півночі країни. Як наслідок, на даний момент Китай імпортує велику кількість американської та української кукурудзи.

При цьому в США внутрішній попит залишається без змін, зокрема через складну ситуацію в галузі виробництва етанолу, що є ринком збуту для 40% американської продукції кукурудзи.

Через епідемію Covid-19 і обмежень у пересуванні, споживання в цій галузі знизилося на 10% по відношенню до середнього рівня. До того ж запаси основних країн-експортерів (США, Бразилія, Аргентина, Україна) залишаються значними в світовому масштабі, що повинно вплинути на обмеження зростання цін, які до того ж ще не повернулися на свій рівень до пандемії Covid-19.