Державна підтримка бджільництва в 2020 році, прийнята і затверджена Кабінетом міністрів України, — неефективна. Таку думку висловив в коментарі АгроЮг миколаївський пасічник Андрій Спанатій, один із засновників сімейної пасіки «Let it bee» («Хай гуде»).
Чоловік певен, що бджолярі, які тільки починають свою справу, і які найбільше потребують допомоги держави, не зможуть скористатись держпідтримкою. Виною усьому — застаріле законодавство, що регулює бджільництво, а також малі обсяги допомоги, які майже не відчутні для пасічника-початківця.
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107» від 20 травня 2020 р. № 395 передбачена фінансова підтримка бджільництва і направлена на розвиток малого підприємництва. Дотація за бджолосім’ї надається на безповоротній основі фізичним особам та суб’єктам господарювання, які є власниками бджолосімей, за наявні в поточному році від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю. У разі наявності більше ніж 300 бджолосімей максимальний розмір дотації становить 60000 гривень одному отримувачу.
Андрій Спанатій розповідає, що бджоляра, який вирішив почати свою справу і скористатись держпідтримкою, чекає бюрократична тяганина, а окрім цього потрібні чималі фінансові витрати.
— Там виділяють приблизно 200 грн на бджолосім’ю. І виділили в цьому році тестово невелику суму грошей. В нас проблема в тому, що закони для бджільництва — застарілі. Для того, щоби обримати цю дотацію, потрібно оформитись, як ФОП (фізичну особу), зареєструвати пасіку, щоби її зареєструвати, потрібна своя земля, документи подати в міську раду, отримати паспорт бджоляра. А щоби його отримати, там дуже багато непотрібних вимог, а окрім цього має бути цех для відкачування, — розповідає Андрій Спанатій.
Таким чином, щоби отримати 200 грн на бджолосім’ю, потрібно спочатку витратити десятки тисяч доларів, — каже Андрій.
— Як бути людині, яка хоче дотацію і в неї двадцять вуликів приблизно? Їй потрібно вкластися — 10 тисяч доларів за те, щоб їй дали 200 грн на бджолосім’ю .
Подібна допомога може бути корисна хіба великим підприємствам, — гадає Андрій, які особливо і не потребують цієї допомоги.
— Це вигідно для великих промисловців у яких вже все і так є. Як завжди в нашій державі все робиться зручним для великих промисловців. Їм ці 200 грн на бджолосім’ю, це як додатковий бонус — паливо, наприклад.
Натомість, якщо держава хоче підтримати малий бізнес, розвивати бджільництво, то має запровадити схему дешевих кредитів, навчальні курси для бджолярів, — впевненний Андрій.
— Моя думка, якщо хочуть підтримати бджільництво, то хай організовують доступні кредити, проводять навчальні форуми, курси. В такому плані повинна бути підтримка.
Нагадаємо, що раніше ми писали про МАСКИ З ПРОПОЛІСУ: СИЛА ПРИРОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ВІРУСУ