На що фермерам та законотворцям варто звернути увагу
Продаж земельних ділянок стартує за рік, 1 липня 2021 року. Разом з тим банк зможе набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Як зміниться ситуація на цьому ринку в цілому і як ці фактори вплинуть на механізм застосування аграрних розписок, розповів юрист юридичної компанії ESQUIRES Віктор Зальотін.
З 1 липня 2021 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552–IX.
Положення цього закону, як виняток, надають право банкам з 1 липня 2021 року набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, як на предмет застави (зміни передбачені Законом 552 до п. п. б, п. 15 ст. 145 Земельного кодексу України). Раніше банк не міг звернути стягнення на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, бо обігу сільськогосподарських земель в Україні не було. Окрім того, згідно з положенням Земельного кодексу України, банк не міг бути суб’єктом права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Відсутність застави малих фермерських господарств спричинить брак банківського кредитування, тому ще в листопаді 2012 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про аграрні розписки» № 5479–VI, що набув чинності в березні 2013 року, який врегулював механізм застави на майбутній врожай та є відтепер як предметом стягнення, так і автоматично заставною.
Відтоді в Україні розпочався процес активного впровадження аграрних розписок із метою забезпечення залучення додаткового фінансування у вітчизняний аграрний сектор. Від початку впровадження інструменту було оформлено 2063 аграрні розписки на загальну суму 14,2 млрд грн.
У 2019 році продовжується позитивна динаміка використання аграрних розписок на ринку: від початку року вже видано 1212 аграрних розписок на загальну суму 7,8 млрд грн. Усього інструментом скористалося 995 сільгоспвиробників, 90% з яких – невеликі за розміром, і понад 130 кредиторів.
Із набуттям чинності закону №552, у разі відсутності врожаю, банк тепер зможе повною мірою погасити борг і відсотки за користування кредитом коштом земельної ділянки, на якій мав би бути вирощений майбутній врожай.
Для фермерів це пряма вказівка ще раз проаналізувати умови виданих аграрних розписок і умови кредитування банком, оскільки борговим документом, на підставі якого тепер можна звернути стягнення на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є аграрна розписка.
Однак 19 травня 2020 року Верховна Рада відправила на доопрацювання законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок» № 2805, яким законотворець хоче прирівняти аграрну розписку за законом №5479 до цінного паперу.
Аграрні розписки після прийняття законопроєкту, якщо він залишиться в такій же редакції, обертатимуться, як на нерегульованому ринку, так і на фондовій біржі. А отже, інвестором такого цінного паперу, як аграрна розписка, можуть бути й іноземні банки та нерезиденти, що знову ж таки йде всупереч закону №552 про заборону набувати іноземними суб’єктами право власності на землі сільськогосподарського призначення.
Тому, зважаючи на прогалини в законодавстві, наразі неможливо судити про позитивні сторони земельної реформи, як і про позитивні сторони фінансування невеликих аграріїв та спроможність аграріїв користуватися такими кредитними портфелями.
Редакційна команда MIZEZ
Схожі статті по темі: