Науковці називають біопаливо паливом майбутнього поруч із невичерпними джерелами енергії. Для його виготовлення, окрім біологічних відходів, доцільно використовувати спеціальні біоенергетичні культури. Такі рослини зазвичай невибагливі до ґрунтово-кліматичних умов і їх нескладно вирощувати навіть на малородючих землях, використовуючи весь земель потенціал регіону. І конкуренції зі звичними агрокультурами можна не боятися!
Одна з найбільш важливих біоенергетичних культур — міскантус гігантський. Це багаторічна злакова культура, яку вже тривалий час вирощують у країнах Європи та Південної Америки як біологічне джерело енергії. З гектара щорічно ця рослина може давати до 25 тонн урожаю, на момент збирання її стебла мають низьку (до 25%) вологість. А теплотворна здатність вражаюча: 1 тонна сухого міскантусу дорівнює:
Така висока енергетична цінність зумовлена високою кількістю целюлози у складі стебла (до 70%). Недарма науковці вважають міскантус найефективнішим джерелом біопалива.
Ще однією біоенергетичною культурою, яка має перспективи для вирощування в Україні, є просо прутоподібне (свічграс). Це також багаторічна злакова культура, що походить із Північної Америки. Вона не вимоглива до вмісту вологи у ґрунті, її можна висаджувати навіть на малопродуктивні ґрунти, а стійкість до впливу хвороб і шкідників чудова. Свічграс також є перспективним рішенням для аграріїв, які прагнули б використати неродючі або схильні до ерозії ґрунти із користю.
Окрім трав, у промисловості використовуються й сорти швидкорослої прутовидної верби (так звана енергетична верба). Плантації цього дерева вже успішно вирощуються у Швеції, Данії, Норвегії, Польщі тощо. Рослина невибаглива до родючості ґрунту, однак для хорошого росту їй потрібно багато води. Тому енергетична верба якомога краще підходить для західних регіонів України.
Редакційна команда MIZEZ
Схожі статті по темі: