ФАО кукурудзи: на що впливає та як обирати?

Правильний вибір гібрида є головною передумовою отримання високого врожаю, і залежить він насамперед від завдання, яке аграрії ставлять перед собою: отримання зерна, корму або силосу.

Є декілька типів гібридів, які використовують у виробництві:

• простий гібрид — отриманий шляхом схрещування двох самозапилених ліній;
• трилінійний гібрид — отриманий від схрещування простого міжлінійного гібрида із самозапиленою лінією;
• подвійний міжлінійний гібрид — результат схрещування двох простих міжлінійних гібридів.

Гібриди кукурудзи можна розподілити за групами стиглості залежно від тривалості їхнього вегетаційного періоду. Для того, щоб виробники не плуталися в різних позначеннях під час визначення ступеня стиглості того чи того гібрида, в європейських країнах 1954 року було прийнято єдину систему класифікації кукурудзяного генофонду за кількістю днів вегетаційного періоду. Модель систематизації даних за скоростиглістю кукурудзи розробила та впровадила в практику організація з питань продовольства та сільського господарства при ООН (Food and Agricultural Organization), або скорочено FAO (ФАО).

Ця єдина система визначення різних гібридів була запроваджена для того, щоб відомості про гібрид кукурудзи за системою ФАО в усіх країнах сприймали однаково, без створення плутанини, як це відбувалося раніше.

Класифікація ФАО зручна тим, що дає змогу сільськогосподарським виробникам із великою точністю дізнатися, чи встигне дозріти той чи інший гібрид кукурудзи в регіоні, де розміщені площі, відведені під кукурудзу.

Відповідно до цієї класифікації, всі гібриди кукурудзи були поділені на дев’ять основних груп стиглості, а за основу систематики були взяті цифри від 100 до 999. Сотні вказують на приналежність гібрида до певної групи стиглості, десятки — на становище гібрида в цій групі, а одиниці — на забарвлення зерна.

В межах однієї групи різні гібриди відрізнятимуться тривалістю періоду вегетації. Так, у групу ФАО 100–199 входять тільки ранньостиглі гібриди, в групу ФАО 200–299 — середньоранні, ФАО 300–399 містить середньостиглі й так далі.

Групи стиглості розподіляються на основі співвідношення показників ФАО і кількості діб до досягнення повної зрі­лості зерна культури: показник ФАО 100–70 (досягнення повної зрілості) діб, ФАО 150–75 діб, ФАО 200–80 діб, ФАО 250–85 діб, ФАО 300–90 діб, ФАО 350– 95 діб, ФАО 400–100 діб, ФАО 450–105 діб, ФАО 500–110 діб, ФАО 550 –115 діб і так далі.

Ця класифікація дає можливість розглядати гібриди за характеристиками ФАО й провести порівняльний ана­ліз різних гібридів за цим показником для планування вирощування кукурудзи з різним ФАО.

Класифікація гібридів за ФАО міс­тить багато показників:

• сума сприятливих температур;

• кількість листків на основному стеблі;

• кількість днів від сходів до цвітіння жіночих суцвіть;

• вологість зерна на 40–60-й день після цвітіння жіночих суцвіть;

• кількість днів від сходів до 30%-вої вологості зерна;

• кількість днів до появи чорної точки біля основи зерна.

Показником ранньої або пізньої стиглості гібрида є кількість листя на кукурудзі. Так, ранньостигла кукурудза матиме коротший період вегетації і, відповідно, меншу кількість листя на кукурудзі. Тож що менше число ФАО, то менше буде й листя на стеблі.

В Україні практичне значення мають, в основному, перші п’ять груп стиглості (класифікація гібри­дів кукурудзи за дозріванням):

• ранньостигла, ФАО 100–200 (вегетаційний період сходи — повна сти­глість становить 90–100 днів) із сумою середньодобових температур 2200°C, ефективних 800-900°C;
• середньорання, ФАО 201–300 (вегетаційний період сходи — повна стиглість становить 100–115 днів) із сумою середньодобових температур 2400°C, ефективних — 1100°C;
• середньостигла, ФАО 301–400 (вегетаційний період сходи — повна сти­глість становить115–120 днів) із сумою середньодобових температур 2600°C, ефективних — 1170°C;
• середньопізня, ФАО 401–500 (вегетаційний період сходи — повна сти­глість становить 120–130 днів) із сумою середньодобових температур 2800°C, ефективних — 1210°C;
• пізня, ФАО більше як 500 (вегетаційний період сходи — повна сти­глість становить 130–140 днів) із сумою середньодобових температур 3000°C, ефективних — 1250–1300°C.

Водночас слід підкреслити, що гібриди однієї групи відрізняються тривалістю фаз вегетації. Так, наприклад, у реєстрі сортів ранньостиглої групи Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН є чотири гібриди: прості гібриди Лопань (кількість діб до досягнення повної зрі­лості — 80), Зоряний та трилінійні Печеніг і Кречер (90 діб). Серед середньоранніх гібридів, із кількістю діб до досягнення повної зрілості понад 100 — Мавка, Світанок МВ, Лелека МВ, а з кількістю до 110 діб — Варта МВ, Гарантія МВ та інші; та гібрид Пам’ять Чупікова МВ із кількістю 112 діб до досягнення повної зрілості.

В групі середньостиглих гібридів із кількістю діб до досягнення повної зрі­лості від 110–113 — Доля, Дарунок, Гопак, а з кількістю до 116–120 діб — Донор, Мрія, Шедевр, Новатор, Кредит МВ.

Якщо взяти для прикладу гібрид кукурудзи Зоряний за класифікацією 190, період дозрівання якого становить 90 діб, то ця цифра відповідає ФАО 190. Це означає, що гібрид належить до ранньостиглої групи 100, а цифра 90 вказує на положення цього гібрида в групі.

Для прикладу, якщо взяти середньостиглий гібрид Доля, період дозрівання якого становить 110 діб, то за класифікацією ФАО він має 300 одиниць. Якщо ж ми розглянемо гібрид Донор, термін дозрівання якого всього на один день триваліший, то, виходячи з моделі ФАО, він матиме вже 310 одиниць. Тобто ця модель класифікації за допомогою одиниць ФАО дає змогу визначити навіть один додатковий день вегетації. У цьому полягає величезна перевага такої системи, оскільки метод дає можливість чітко ранжувати гібриди як усередині кожної групи, так і на стиках між сусідніми групами.

Розглянемо гібрид Новатор, який за класифікацією ФАО має позначення 330 одиниць (120 діб). Для фахівців одразу стає зрозуміло, що вирощувати такий гібрид на сухе зерно не має сенсу, оскільки він є середньостиглим, але за терміном достигання стоїть ближче до пізньостиглої групи.

Через індивідуальні особливості гібридів кукурудзи ФАО не завжди достатньо характеризує той чи інший гібрид, тому виробникам сільгосппродукції під час вибору гібридів слід враховувати також такі показники, як: група стиглості, напрям господарського використання, врожайність, стійкість до біо- та абіотичних факторів.

Застосування класифікації за ФАО дає можливість аграріям усвідомлено добирати потрібний гібрид, оскільки метод допомагає заздалегідь і точно визначити, чи встигне визріти, чи ні той або інший гібрид (з урахуванням кліматичних, погодних і інших умов).

Таким чином, із появою такої класифікації у виробників з’явилася додаткова можливість правильно розраховувати економічну складову та оцінювати доцільність кожного доступного варіанта. Для того, щоб виростити хороший урожай кукурудзи, врахування одного цього показника, звісно, недостатньо, оскільки є ще багато різних чинників впливу (технологічних, біологічних і таких, наприклад, як довжина світлового дня, кількість опадів у кліматичній зоні, розподіл температур протягом вегетаційного періоду тощо).

Показники ФАО дають можливість із достатньо високою точністю визначити, чи доцільно вирощувати певний гібрид у тій чи тій кліматичній зоні України, чи ні. Кожен досвідчений аграрій знає, що під час вибору посівного матеріалу слід брати до уваги умови кожного конкретного регіону, особливості ґрунту, інтенсивність його зволоження та температурні показники.

Під час вирощування кукурудзи на зерно краще купувати насіння з невеликим числом ФАО. Такі гібриди швидко віддають вологу, що важливо в разі вирощування зернових гібридів. Однак гібриди, для дозрівання яких потрібен триваліший період часу, мають більший потенціал продуктивності, ніж ранньостиглі. Тому гібриди кукурудзи, які мають показник ФАО, виражений великим числом, мають більшу врожайність.

Класифікація ФАО дає змогу швидко зорієнтуватися у великому різноманітті пропонованого насіння гібридів кукурудзи, для того щоб виростити від­мінний урожай і отримати хороший прибуток.

Редакційна команда MIZEZ