Багато фермерів та дачників використовують гірчицю у якості сидерату. Але варто знати, що вона має як корисні, так і шкідливі властивості. Тому перед тим, як засадити нею конкретну ділянку, треба врахувати можливі проблеми при загущених посадках та неправильній сівозміні.
Гірчицю не можна садити там, де раніше росли або ростимуть хрестоцвіті – тобто ті культури, які разом із нею належать до одного сімейства. Вони будуть хворіти схожими недугами, а сама гірчиця стане переносником збуднику, зокрема, кили. Він знаходиться в землі, а вражати здатен пекінську та білокачанну капусту, ріпу, редьку та інші культури.
Найкращими «сусідами» для гірчиці буду бобові або пасльонові, картопля. А ось садити хрестоцвіті після гірчиці не можна протягом 4 років. Ще однією небезпекою є хрестоцвітна блішка, яка зимує у верхньому шарі землі. Навесні вона вразить паростки капусти та редиски.
Гірчиця виділяє в землю сірку. І чим більш густою є посадка, тим більше цього елементу накопичується у землі. Як результат – сильне закислення не тільки верхнього шару грунту, а й усіх інших.
Щоб попередити таку ситуацію, використовуйте у якості підживлення золу, доломітове борошно та вапно. Вносьте їх глибоко або робіть кілька таких процедур одночасно із поливом. Також гірчицю не потрібно садити надто густо. Не зловживайте й поливом.
Гірчицю висівають, розкидаючи її по ділянці. Сходи з’являться через декілька днів, чого вистачить для того, щоб поле було атаковане птахами. Навіть, якщо загорнути його невеликим шаром землі, більші птахи його дістануть. Їм достатньо однієї насінини, щоб потім проводити пошуки на полі. Тобто, така посадка може бути марною тратою часу через те, що у результаті нічого не зійде.
Щоб отримувати новини вчасно, підпишись на наш телеграм-канал
Редакційна команда MIZEZ.
Схожі статті по темі: