5 причин вирощувати гірчицю

У світі зростає попит на насіння гірчиці. Гірчиця — джерело харчової олії та білка. Цей продукт посідає друге місце за обсягом виробництва олії (38% сировини, решта 62% — на макуху для годівлі великої рогатої худоби).

Протягом останніх 10 років площі посівів гірчиці складають 0,7–1,1 млн га. Точно визначити дуже важко, адже, наприклад, Індія (один із лідерів виробництва насіння гірчиці у світі) веде статистичний облік гірчиці й рапсу разом.

Канада протягом довгого часу була лідером із забезпечення світового ринку насінням гірчиці (до 70%). США також належать до лідерів, однак ця країна додатково купує гірчицю в Канади, адже власної їй бракує.

Не вистачає насіння гірчиці і європейським країнам: ЄС щороку імпортує 100 тис. тонн цього продукту.

Чому українським аграріям вигідно більш організовано вирощувати гірчицю?

1. Високий попит на насіння гірчиці на світовому ринку та вигідні закупівельні ціни. Уже зараз Україна є важливим гравцем на світовому ринку. Частка виробництва насіння гірчиці в Україні складає 2% світового. Українську гірчицю експортують до 23 країн. Запит на неї великий, адже вона вирізняється гарними смаковими якостями. Цьогоріч найбільше насіння гірчиці з України імпортували Німеччина та Угорщина.
2. Сприятливі погодно-кліматичні умови для цієї культури на наших теренах. До війни гірчицю вирощували переважно в Криму, Луганській та Донецькій областях, однак це можна робити на всій території України. Урожайність цієї культури в нас більша, якщо порівнювати зі світовими показниками: гірчиця сиза — 1–1,2 т/га, біла — 1,5–2,5% т/га насіння та до 30 т/га зеленої маси.
3. Урожайність та зимостійкість. За цим показником вона майже не поступається рапсу, а зиму витримує набагато краще. У сезон 2011/2012 рівень загибелі зимового рапсу сягнув 90–100%. З гірчицею такого не відбувається. Озима гірчиця здатна до максимального використання вологи осінньо-зимового періоду, тобто основного елементу водного балансу ґрунту. Також українські селекціонери створили сучасні сорти перехідного типу, які за доволі м’яких зим (без різких добових перепадів температур) здатні давати високі врожаї.
4. Гірчиця — чудовий попередник для більшості культур. Ця рослина має агроекологічні властивості. Її можна висівати після збору зернових культур, наприкінці липня та на початку серпня, адже гірчиця має швидкі темпи росту. Завдяки таким особливостям її можна вирощувати і як основну культуру, і як проміжну. Коріння рослини виділяє органічні кислоти, що взаємодіють із ґрунтом та перетворюють низку мінеральних елементів на доступніші для засвоєння форми, що корисно і для самої гірчиці, і для наступних культур.
5. Гірчиця покращує фітосанітарний стан полів. Ця культура зменшує накопичення в ґрунті кореневих гнилей зернових, фітофторозу, ризоктоніозу, парші, фузаріозу картоплі. Гірчиця значно знижує заселеність ґрунту дротяником. При вирощування зернових культур у монокультурі це особливо важливо.

На тлі того, що у світі зростає попит на насіння гірчиці, перелічені фактори спонукають замислитися над вигідністю вирощування цієї культури.

Редакційна команда MIZEZ

Підписатись на Mizez: