Імбир відомий усім своїми лікувальними властивостями та пряним смаком. Вважається, що на наших теренах виростити імбир у відкритому ґрунті неможливо, однак це не так.
Природне середовище імбиру — теплий вологий тропічний клімат. Вегетаційний період триває 5–6 місяців. Тому найбільшими імпортерами цього продукту є країни, розташовані в зонах тропіків і субтропіків: Індія, Китай, Непал, Нігерія, Таїланд, Індонезія. Існує також сорт імбиру Міоrа, що походить із Японії. Він морозостійкий, а вегетаційний період його становить 100–120 днів. Кореневища цього сорту дрібніші, ніж у звичайного імбиру, але й вирощують сорт Miora не задля них. У такого імбиру цінні їстівні бутони.
І хоча сорт Miora чудово підходить для кліматичних умов України, та ціна садивного матеріалу може сягати 150 грн за корінь (імбир не здатен давати повноцінне насіння через штучне розведення цієї культури). Садивний матеріал звичайного імбиру коштує приблизно 150 грн/кг.
Для особистих потреб господарі вирощують імбир у горщиках, однак на продаж для отримання крупних кореневищ рослину потрібно вирощувати у відкритому ґрунті.
Кореневища достатнього розміру формуються за 8–9 місяців. Щоб наприкінці вересня зібрати хороший урожай, розсаду висаджують на початку лютого.
Пересаджують імбир у відкритий ґрунт наприкінці весни, щоб уникнути заморозків. Збирають урожай, коли листя та стебла починають в’янути: викопують обережно та ретельно просушують у добре провітрюваному приміщенні.
Найкраще вирішення проблеми тривалого вегетаційного періоду імбиру — теплиці. У Китаї аграрії використовують зйомні теплиці. Це зручно, якщо через погодні умови урожай не встигає дозріти. При високій температурі конструкція теплиць дозволяє зробити отвори.
Виростити імбир у відкритому ґрунті цілком можливо, якщо зважати на особливості цієї рослини. А необроблений хімічними речовинами, він буде ще кориснішим.
Схожі статті по темі: