Останні два роки пройшли під знаком невизначеності, втрат, пошуку виходів та нових можливостей. Проблеми з логістикою, частково зруйнованою інфраструктурою, міновані поля, коливання валют, труднощі з освоєнням нових ринків та втрата традиційних ринків — це лише частина викликів, з якими зіткнулися українські аграрії. Однак, нові перспективи, професійний оптимізм, щоденна робота та своєчасний дощ допомагають подолати ці перешкоди.

Що можуть очікувати аграрії в 2024 році? Чи буде спостерігатися зростання цін на землю після запровадження другого етапу земельної реформи? Які культури обрали для сезону українські аграрії? Як світові тенденції, євроінтеграційні процеси та перерозподіл логістичних шляхів впливають на ринок сільськогосподарської продукції? Якими будуть добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали та тарифи на перевезення? Які державні ініціативи допоможуть покращити ситуацію на українському аграрному ринку?

Земля: одночасно і джерело життя, і капітал

Новий 2024 рік розпочався із вступу в дію другого етапу земельної реформи. Тепер юридичні особи мають право купувати до 10 тис. гектарів землі. На ринок виходять великі гравці.

Варто відзначити, що згідно з даними Міністерства агрополітики, з моменту відкриття ринку землі (з 1 липня 2021 року) до нині було продано лише 1% земель, причому 99,5% залишилися в аграрному виробництві. З початку 2023 року середньозважена ціна на землю зросла на 10,4% і досягла 38,5 тис. грн за гектар. Таким чином, капіталізація ринку сільськогосподарських земель збільшилася на 115,1 млрд грн.

Міністр аграрної політики Микола Сольський вважає, що значного стрибка цін на землю не відбудеться, оскільки ринок регулюється правом першочергового викупу землі. Він прогнозує, що ця ситуація збережеться і в 2024 році.

Генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Андрій Вадатурський також не очікує значного попиту на ринку землі, вказуючи, що його можуть активізувати інвестиційні інтереси гравців. Про це він розповів у проекті Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним».

 Андрій Вадатурський, гендиректор компанії «НІБУЛОН»

«Я особисто великого впливу не очікую, але вартість землі для тих, хто хоче продати — збільшиться. Наскільки — побачимо. Шляхом конкуренції, «апетиту» інвестиційного, але це більше інвестиції. Це не має ніякого відношення до операційної діяльності. Адже сьогодні потрібно рахувати вартість продукції, логістики, який прибуток отримає компанія, що орендує землю. Тобто є ринок землі, як інвестицій, а є ринок оренди землі».

Згідно з прогнозами Київської школи економіки, після запуску ринку землі для юридичних осіб, аграрії матимуть змогу залучити до 70 мільярдів гривень під заставу сільськогосподарських земель. Ці кошти допоможуть компенсувати частину збитків, завданих агросектору через повномасштабне вторгнення Росії. Таким чином, другий етап земельної реформи сприятиме збільшенню ліквідності та ринкової капіталізації.

«Невирішеним завданням для підвищення ефективності ринку землі є перегляд Національним банком України нормативу ліквідності земель сільськогосподарського призначення в заставу, який на сьогодні становить 0,35. Зараз на кожні 100 гривень вартості земельної ділянки можна отримати лише 35, що обмежує обсяг доступних кредитних ресурсів. Сподіваємося, що відкриття ринку для юридичних осіб та підвищення ліквідності ринку створять передумови для перегляду та коригування цього коефіцієнта», — Роман Нейтер, дослідник-експерт з аграрної та земельної політики проекту «Земля Незламності» KSE.

Зерно: шляхи виходу

Останнім часом високі ціни на продовольство мотивують фермерів усього світу вирощувати більше зернових та олійних культур. Однак, світові аналітики прогнозують, що у 2024 році поставки можуть зменшитися через фактор Ель-Ніньо, експортні обмеження та підвищені вимоги до біопалива, як повідомляє Reuters.

«Картина пропозиції зернових, безумовно, покращилася в 2023 році завдяки більшим урожаям у деяких ключових регіонах світу. Але ми ще не вийшли з проблем. У нас є прогноз погоди Ель-Ніньо принаймні до квітня-травня. Бразилія майже напевно буде виробляти менше кукурудзи, а Китай дивує ринок, купуючи більші обсяги пшениці та кукурудзи на міжнародному ринку», — зазначила Оле Хоу, директор консультаційних послуг брокерської компанії IKON Commodities у Сіднеї.

Ель-Ніньо минулого року викликав посуху в більшій частині Азії. Прогнозується, що це явище триватиме до середини літа 2024 року.

За даними Української зернової асоціації, у світі виробляється понад 2,5 мільярда тонн зерна, з яких Україна цього року виростила понад 80 мільйонів тонн. Україна займає близько 5-6% світового ринку зерна за абсолютними показниками торгівлі. В цьому році планується експортувати 50 мільйонів тонн зернових і олійних культур, а також близько 10 мільйонів тонн рослинних олій і шротів.

  Микола Горбачьов, президент «Української зернової асоціації»

«Ми планували, що везтимемо на експорт  приблизно 5 млн тонн на місяць. Однак у перші чотири місяці маркетингового року цього не сталося. Не змогли ми збільшити відвантаження через порти Дунаю, через які йшло 3,5-3,7 млн тонн щомісяця. З початком роботи «зернового коридору» в портах Великої Одеси видно потенціал. Лише через порти Великої Одеси можна відправляти 3-4 млн тонн зерна на місяць».

Наразі з 13 українських портів функціонує 6. В 2023 році загальний вантажообіг усіх портів складе близько 57 мільйонів тонн, що приблизно відповідає показникам 2022 року, але утричі менше порівняно з 2021 роком, коли через морські ворота країни було перевезено 153,3 мільйона тонн, як повідомив комерційний директор логістичної компанії Soul Marine Іван Ніякий.

Олійні: беззаперечні плюси

У 2023 році українські аграрії зібрали 4,8 мільйони тонн сої, 4 мільйони тонн ріпаку, 13 мільйонів тонн соняшнику.

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України

«Цього року ми вже спостерігали, що частка посіяних олійних культур, а саме сої, соняшнику, ріпаку, збільшилася. Пов'язано це було, перш за все, з дорогою логістикою.  Цю тенденцію ми спостерігаємо і в планах аграріїв  на наступний сезон».

Ця тенденція, як очікується, збережеться і в наступному році.

Експерти прогнозують хорошу прибутковість для сої. За умови високих темпів експорту (до півмільйона тонн щомісяця) у другій половині сезону 2023/2024 може виникнути дефіцит цієї культури, який спонукатиме як експортерів, так і переробників до активних дій.

Основна частина з 4 мільйонів тонн зібраного ріпаку традиційно пішла на експорт, забезпечивши виробникам вигідний рівень прибутковості. Тому посівні площі озимого ріпаку залишились майже на рівні минулого року.

Цукровий бум

Другий сезон поспіль на світовому ринку спостерігається дефіцит цукру, оцінений приблизно в 1,5 мільйона тонн. Цей дефіцит продовжиться і в маркетинговому році 2024/2025.

На ринку ЄС після несподівано спекулятивного сезону стабілізувалась ситуація. Ціни знизилися з рекордних 1000 євро до 810-830 євро за тонну.

Артем Семененко, комерційний директор Групи компаній «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО»

«Що стосується виробництв в Україні, наступного року ми матимемо щонайменше 1,9 млн т виробленого цукру, а щонайбільше 2,1 млн т. Враховуючи мінімальний перехідний залишок в об’ємі 200 тис. т, що буде наприкінці цього року, та внутрішнє споживанням на рівні 850-900 тис. т наступного року, в 2024/25 маркетинговому році Україна матиме від 1 до 1,2 млн т цукру на експорт».

За прогнозами, обсяги виробництва цукру в Європейському Союзі очікуються на рівні 15,7 мільйонів тонн, при загальному споживанні 16,2 мільйонів тонн.

Цукрові буряки в 2022 році стали однією з найбільш прибуткових культур, і, як передбачається, ця тенденція збережеться й в 2023 році. Це стимулює збільшення площ під посіви цукрового буряку. Однак експерти радять враховувати ситуацію, що складається на суміжних та світових ринках.

Українські аграрні компанії повинні підходити до збільшення площ під цукровими буряками обережно, враховуючи всі реалії світового та європейського ринків.

Маркетинговий експерт Алекс Слоссер вважає, що 2024 рік стане періодом активного використання маркетингових показників для популяризації української продукції на світових ринках. За його словами, зосередження на маркетингових показниках допоможе привернути увагу B2B клієнтів та інвесторів, що сприятиме зростанню українського аграрного сектору.

Алекс Слоссер, співвласник компанії «Holden»

«Враховуючи сучасні виклики та можливості, які відкриваються перед українським аграрним сектором, активне використання маркетингових показників стає необхідністю. Це дозволить не тільки ефективно популяризувати нашу продукцію на світових ринках, але й залучити увагу B2B клієнтів та інвесторів».

ЗЗР, ПММ, добрива: спостереження за коливаннями

Тенденція до скорочення витрат на засоби захисту рослин (ЗЗР) тривала ще до повномасштабного вторгнення. І нині аграрії також намагаються економити на "хімії".

Протягом 2024 року витрати аграріїв, пов'язані з закупівлею ЗЗР, добрив та мікродобрив, обіцяють бути значно нижчими, ніж раніше. Це зумовлено зниженням цін на нафту, яка є сировиною для виробництва багатьох продуктів, а також на природний газ. Знизилися ціни і на активні речовини та формуляції, а також на логістику. В результаті, прибутки виробників агрохімії знижуються.

За думкою експертів, упродовж року можливе невелике підвищення цін на ЗЗР, оскільки ринок вже стабілізувався і спостерігається певне зростання цін.

Тим часом, 2024 рік в Україні розпочався з дефіциту аміачної селітри. У грудні 2023 року на українських заводах у Черкасах та Рівному було вироблено лише 59 тисяч тонн цієї селітри, повідомляє Інформаційна Агенція «Інфоіндустрія».

Проблеми на митниці затримали імпорт добрив з-за кордону. З 1 січня Державна митна служба України не розмитнює добрива, які не пройшли перевірку в лабораторії на відповідність заявленим кодам класифікації, наявності вмісту прекурсорів та «російського сліду» у їх виробництві.

Учасники ринку вказують, що це може призвести до додаткових затрат імпортерів та зривів строків поставок добрив українським аграріям, а також, ймовірно, до підвищення цін на добрива на українському ринку.

Опитування, проведене Міністерством агрополітики влітку минулого року, показало, що питання застосування добрив є одним з найбільш чутливих для аграріїв. Використовувати їх у повному обсязі готові лише великі та середні виробники. Зокрема, очікується, що рівень внесення добрив буде на рівні вдвічі меншому за агрономічну потребу (47%). Рівень очікуваного застосування засобів захисту рослин під урожай озимих 2024 року прогнозується на рівні 56% від потреби. Лише 10% респондентів готові використовувати добрива на рівні 100% від потреби, засоби захисту рослин — на 18%.

Ціни на паливно-мастильні матеріали залежатимуть від стану нафтового та валютного ринків, але ситуація 2022 року із галопуючими цифрами та дефіцитом не повториться.

Що посіємо, те й пожнемо?

Минулого року українські аграрії суттєво переглянули площі під сільськогосподарськими культурами, зменшивши їх під зерновими. Натомість збільшили вирощування олійних, соєвих бобів, буряків.

Зокрема, площі під цукровим буряком зросли на 28,7% порівняно з 2022 роком і на 12% порівняно з довоєнним 2021 роком.

Як буде виглядати картина українських сільськогосподарських угідь у наступному році?

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України

«2023 року ми вже спостерігали, що частка посіяних олійних культур, а саме сої, соняшнику, ріпаку, збільшилася. Пов'язано це було, перш за все, з дорогою логістикою.  Цю тенденцію ми спостерігаємо і в планах аграріїв  на наступний сезон».

За даними опитування, проведеного в жовтні минулого року, 30% господарств мають намір збільшити площі під цукровими буряками у 2024 році. 24% планують залишити їх на рівні минулого року.

Що чекає на Україну в ЄС?

Нещодавно було прийнято рішення про початок переговорів з Україною щодо її членства в Європейському Союзі. Від початку війни українські аграрії отримали від Європи преференції у вигляді скасування тарифних квот.

Минулого року, незважаючи на підтримку з боку Європи, серед агровиробників виникла паніка. Фермери з Польщі, Словаччини та Румунії почали блокувати українські кордони.

«Захист агропродовольчого ринку та підготовка його до конкуренції з Україною є найбільшим викликом, з яким зіткнеться польське сільське господарство після вступу України до ЄС», — написало видання Тygodnik rolniczy.

Але насправді питання експорту українських агропродуктів має більше політичне, аніж економічне забарвлення. Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич вважає, що вплив України на світові ціни не такий великий, як, наприклад, зміна прогнозів врожаю в Бразилії чи Аргентині.

Розмінування: масштаб проблеми

У держбюджеті на 2024 рік передбачено 3 мільярди гривень на компенсації аграріям та іншим власникам земель за послуги з розмінування.

«Мета незмінна — менш ніж за 10 років спрямувати в експлуатацію 80% потенційно замінованих площ. Для цього будемо залучати до розмінування інноваційні розробки, створювати з партнерами спільні виробництва розмінувальної техніки, навчати фахівців, розвивати ринок операторів протимінної діяльності», — Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр України.

Як зазначив Прем'єр-міністр, минулого року після обстеження та очищення від мін було повернуто до використання понад 200 тисяч гектарів сільськогосподарських земель.

Загальна площа земель, що потребують обстеження на деокупованих територіях, становить 2,4 мільйона гектарів. Однак, враховуючи 20-кілометрову зону від лінії фронту, доступні для НТО (нетехнічного обстеження) 1,6 мільйона гектарів, повідомив засновник компанії Feodal Андрій Дем’янович.

У 2024 році Україна планує розвивати власне виробництво обладнання для розмінування. За словами першого віцепрем'єра-міністра економіки Юлії Свириденко, міжнародні партнери планують виділити Україні 244 мільйони доларів та спецтехніку для гуманітарного розмінування.

Зокрема, швейцарська компанія Global Clearance Solutions (GCS) обіцяє до середини 2024 року доставити в Україну 60 платформ для розмінування.

Компанія «НІБУЛОН» стала однією з перших, хто отримав право на нетехнічне обстеження. Компанія також приступила до процесу сертифікації з розмінування вручну, технічного розмінування та розчищення територій від наслідків бойових дій.

Фінансові установи також беруть участь у процесі розмінування аграрних земель. Недавно «Ощадбанк» представив нову програму «Посівна без мін», яка дозволяє аграріям на деокупованих територіях та в зоні близько до бойових дій отримати до 150 мільйонів гривень кредиту на оплату послуг сертифікованих операторів з протимінної діяльності. «Укргазбанк» також запускає кредитування розмінування полів в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%». Ефективність цих програм буде оцінена протягом року.

Отже, у 2024 році очікується подальша капіталізація української землі. Олійні культури, соя та цукрові буряки залишаються маржинальними фаворитами. Дефіциту засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів та добрив не прогнозується, за умови, що митниця не буде гальмувати імпорт. Ціни на ці продукти будуть залежати від коливань валютного ринку. Експерти радять експортерам активно працювати над гармонізацією технічних параметрів та документації з вимогами Європейського Союзу.