Глобальна зміна клімату: до чого готуватися українським аграріям

Аномально теплі зими, катаклізми, нестача опадів – все це ознаки зміни клімату, які торкнулися й українців. По всьому світу аграрний сектор страждає від збитків у результаті несприятливих погодних умов. Прогнозують, що вже через кілька десятиліть кліматичні зміни призведуть до збитків, які будуть гіршими для економіки, ніж пандемія коронавірусу. Саме тому аграріям потрібно вже зараз готуватися до змін, які торкнуться кожного. Нестача вологи, нові хвороби, природні катаклізми – на все це треба оперативно реагувати та бути готовими діяти вже зараз.

Перевага – локальним виробникам

Перевезення, пакування та зберігання овочів і фруктів з-за кордону тільки збільшує викиди парникових газів. Зважаючи на промислові масштаби вирощування та експорту сільськогосподарської продукції, такий «внесок» в створення парникового ефекту та потепління є значним. Першими за забрудненням навколишнього середовища є наземні автомобільні перевезення, далі йдуть повітряні. Морські торгові шляхи – ще одне джерело забруднення, яке завдає значної шкоди довкіллю. А ось найбільш прийнятним є перевезення за допомогою залізничного транспорту.

Вже зараз надавати перевагу треба локальним виробникам. Тобто, підтримку має отримати місцевий бізнес. Це не тільки добре для довкілля, а й стимулює розвиток регіону, економіки держави в цілому.

Економне використання ресурсів

Земельні та водні ресурси наразі вже є виснаженими, що призводить до зміни у стандартах господарювання. Родючі шари грунту поступово зникають через катаклізми та посуху. Взагалі склад ґрунту поступово змінюється, підвищується його засоленість. Не останню роль в цьому відіграє підвищення рівня світового океану.

Тенденція щодо зменшення водних ресурсів – це проблема не лише Азії та Африки. Вона стосується й інших регіонів. Висушування боліт, активна вирубка лісів – все це призводить до зменшення обсягів питної води. Торкнулася проблема й України. Зокрема, у квітні цього року зафіксували водність Дніпра на рівні 23 відсотків від необхідної норми. А це вже – гідрологічна посуха.

Сільське господарство – галузь, яка є одним із найбільших споживачів води. Головна задача на даний момент – зниження використання води без шкоди для самого господарства. Велике значення у цьому питанні мають дослідження щодо зниження норми робочого розчину для обробки поля. Ще 10 років тому такою нормою була кількість від 200 до 300 літрів на гектар. У масштабах великих господарств – це значна цифра. Зараз завдяки сучасним розробкам досягли такого ж ефекту, але за умови використання 100 літрів рідини.

Адаптація сільськогосподарських культур

Зважаючи на зміни клімату, у пріоритеті знаходяться культури, які потребують меншу кількість вологи, є стійкими до хвороб, характеризуються добрими урожаями. Окрім цього, всі регіони планети зазнають значних кліматичних змін. Особливо це буде помітно у тропіках та субтропіках. Тепліше стає й у північній частині півкулі – тому тут починають вирощувати традиційно «південні» рослини. Таким чином, зростає попит на гібриди та нові сорти.

В Україні останнім часом південні культури також поступово «переїжджають» на північ. Таким чином, вітчизняним аграріям варто бути готовими до того, що технології вирощування культур зміняться. Окрім цього, звичні сорти можуть давати вже не такий щедрий урожай, адже кліматичні умови змінилися.

Ще однією небезпекою є хвороби, які разом із культурами також «мігрують» у нові регіони. Таким чином, варто ретельно підходити до питання сівозміни та підбору культур для вирощування.

Оптимізація процесів

Фермери повинні залучати новітні технології для того, щоб оптимізувати процеси вирощування, підвищити урожайність, уникнути збитків. Зокрема, останнім часом набувають популярності метеостанції, які встановлюють на окремому полі. Вони, за даними про погодні умови вираховують та прогнозують майбутні зміни. Також є спеціальні прилади, які допоможуть правильно розрахувати час внесення препаратів.

За допомогою сучасних технологій можливо оптимізувати велику частку процесів у сільському господарстві – витрати пального та добрив, розробити маршрутизацію техніки, зробити виробництво більш енергоефективним.

Увага до соціальної сфери

Основним споживачем сільськогосподарської продукції є суспільство, яке також виявляє бажання впливати на глобальні процеси, зробити свій внесок в екологію. Так, експерти прогнозують, що найближчим часом зросте попит на мікроферми, коли продукцію вирощують прямо на дахах будинків чи на балконі. Це – гарантія свіжості товару, адже він знаходиться на відстані декількох кварталів від покупця.

Ще одна тенденція – збільшення інвестицій у сільськогосподарські стартапи, які пропонують вирощувати рослини без грунту. Зараз декілька таких ферм діє й в Україні. Наприклад, для вирощування руколи у кількості 100 рослин треба всього 0,5 літри води, процесом вирощування можна управляти із смартфону, а саму вологу отримують із туману.

Редакційна команда MIZEZ.

Денис Кулішов