Вирощування картоплі: особливості сучасного бізнесу

Щороку в Україні збирають близько 19,5 млн тонн картоплі при тому, що для внутрішнього ринку необхідно 20-22 млн тонн на рік. Останнім часом українські фермери отримують вигідні пропозиції від зарубіжних компаній, а тому картоплю вирощують також і для експорту. Тому нові гравці в даному бізнесі залишаються поза грою.

Окупність бізнесу

Головний експерт Українського клубу аграрного бізнесу, Роман Сластена, стверджує, що для збору 20 млн тонн картоплі на рік потрібно витратити від 30 тис. грн.

Агроном ТОВ «Віва Плюс», Іван Гуржин, зазначив, що з 1 гектара вдається зібрати близько 6-8 тон пшениці, отримуючи при цьому 40 тис. гривень чистого прибутку. При використанні сучасних технологій в процесі висаджування картоплі, з 1 гектара вдається зібрати 60-80 тонн продукції – це 200 тис. грн. чистого прибутку. Але не варто забувати про те, що й вкладення грошей в кожен з цих бізнесів будуть абсолютно різними: для пшениці – це 2200 грн./га, а для картоплі – 50 тис. грн./га. Крім того, площа ділянки повинна бути від 250 га.

З урахуванням подальшого зберігання отриманого врожаю інвестиції становитимуть близько 7 млн. При вирощуванні насіннєвої картоплі собівартість готового товару в полі становитиме 35 коп./кг. Але після її зберігання вартість кардинально змінюється – 43 коп./кг. В цілому, сукупна собівартість складе 1,3 грн./кг. Тому, якщо не вдасться продати урожай за високою ціною, він отримує серйозний збиток для свого бізнесу.

Торішня рентабельність вирощування даної агрокультури варіювалася в межах 40-60%. Але це не межа: в результаті використання схем вирощування та збуту такі показники можуть збільшитися до 100-250%. Адже окупність проекту з вирощування та зберігання цього врожаю розрахована на 5-7 років, а тому робити висновки після першого сезону неправильно.

Розраховувати на отримання величезного «кушу» досить складно через те, що ринкова ціна картоплі щорічно змінюється. І якщо ще в минулому році був неврожай, то в цьому році оптова ціна знизилися до 70-80 коп./кг.

Процес вирощування картоплі – це комплексний і серйозний підхід до бізнесу. Щоб навчитися дійсно заробляти, мало 1-2 років. Ті, хто всерйоз займаються таким бізнесом, протягом 10 років відпрацьовують уже раніше налагоджену схему. Незважаючи на те, що українські ринки стабільно утримують великий попит на картоплю, в Європі наша картопля має не таку високу собівартість.

Збираємо картопляні пазли

Починаючи власний картопляний бізнес, кожен фермер обов'язково повинен бути готовим до певних труднощів. Однією з таких проблем є складності в результаті грамотного планування територій для висадки майбутнього врожаю, а також дорогий і низькоякісний посівний матеріал (наприклад, для 1 га потрібно 15 тис. грн.). Приправимо це все необхідністю в покупці спеціальної техніки.

Щороку фермерам доводиться заново складати договори на оренду полів. Але ж далеко не всі орендодавці готові щорічно підписувати ці договори. Складнощі виникають в тому, що в порівнянні з пшеницею картоплю не можна висаджувати частинами, адже вона потребує постійного поливу.

Все насіння – це практично завжди імпортна продукція, яка завозиться в Україну з Голландії чи Німеччині. Але навіть таке високоякісне насіння потребує особливого догляду: часті поливи в посуху та застосування дренажних конструкцій в сильні дощі.

Причому вирощувати необхідно ті види картоплі, які включені в український Державний реєстр сортів рослин. Але на даний момент в нашій країні не існує комплексних систем для налагодженої сфери картоплярства. Для порівняння: в СРСР працювали спеціальні елітхози, які активно займалися насінництвом.

Крім того, відзначають ще одну істотну проблему – відсутність необхідних умов для зберігання готового врожаю. Тому відразу з поля фермери змушені продавати картоплю за низькою ціною, а навесні, коли її вартість збільшується, у фермерів не залишається ніяких запасів. У спеціально облаштованих картоплесховищах, де дотримуються певні умови температури і вологості, знаходиться тільки 4% всього врожаю.

Процедура посіву та збору врожаю також далека від ідеальних умов, адже більшість фермерів до сих пір працюють зі старою радянською технікою. Імпортна сучасна техніка досить дорога і далеко не кожен може її собі дозволити (вартість комбайнів починається від 300 тис. євро, а саджалка обійдеться в 80 тис. євро).

Крім усього перерахованого вище, Роман Сластена відзначає одну важливу проблему – ризик продажів. Оптові покупці готові закупити близько декількох десятків тонн, а ось супермаркети та інші величезні магазини можуть придбати сотні тисяч тонн. У нашій країні працює мінімальна кількість переробних підприємств, але саме вони можуть закуповувати великі партії. Таким чином, фермерам більше нічого не залишається, як продавати оптовим покупцям.

Якби в Україні працювала сформована система аукціонів, де-б можна було збувати агропродукцію, виробникам не довелося б самостійно працювати над власною клієнтською базою.

Канали збуту

Імпортна картопля не вважається конкурентом української продукції і з'являється на прилавках магазинів тільки за умови серйозного дефіциту нашого врожаю. На сьогоднішній день на імпорт припадає менше 0,5% – це близько 5-20 тис. тонн. Наприклад, коли в минулому році в Україні був неврожай картоплі, на полицях магазинів можна було побачити продукцію з Єгипту, Польщі та Голландії. Єгипетську картоплю завозять в лютому, яка називається «молодою». Також, можна зустріти й продукцію з Білорусі, адже саме з цією країною Україна має вільні торгові відносини.

Головний канал збуту – це продаж кінцевому споживачеві. Фермерам вкрай невигідно співпрацювати з перекупниками, які довго розраховуються за продукцію, бажаючи відшукати найдешевший товар. Але деяким фермерським господарствам пощастило скласти договір безпосередньо з такими великими компаніями, як «Крафт Фудз» (чіпси «Люкс»), «Сандора» (чіпси «Lays»), а також з іншими підприємствами, які використовують врожай для приготування всіляких напівфабрикатів. Деякі фермери здають власний урожай на спиртові заводи або заводи, які спеціалізуються на виробництві крохмалю.

Щорічний обсяг ринку переробки не перевищує показники в 200 тис. тон. У список головних переробників входять виробники чіпсів і замороженої продукції (напівфабрикати), але вони вимагають від фермерів спеціального сорту картоплі. Тому в список головних переробників все частіше потрапляють компанії-виробники крохмалю і етанолу. Адже саме в даних сферах можна використовувати неякісну та браковану продукцію.

Серед перспективних каналів збуту виділяють оптові ринки. Тут можна відразу продати близько 8-10 тонн картоплі на добу.

На другому місці знаходяться великі супермаркети. Тут роздрібна вартість продукції на 10-20% вище чим оптові ціни. Далеко не всі магазини готові співпрацювати з приватними фермерськими господарствами. Адже приватних фермерів ніхто не перевіряє і не контролює стосовно використаних пестицидів та норм добрив. Тому супермаркети не хочуть ризикувати своєю репутацією.

Щорічно в категорію корму потрапляє близько 6 млн тонн картоплі. Причому на корм тваринам використовують також бадилля, пошкоджений врожаю, відходи після переробки продукції на крохмалі-патокового заводах. Особливо часто такі відходи використовують в свинарстві, адже для вирощування свиней необхідно близько 90% картопляного білка.

Промислова картопля

Активна зміна цінової політики в сфері картоплярства пов'язана з тим, що дрібні фермери поступаються більш великим підприємцям, які в свою чергу далеко не завжди готові в повній мірі задовольняти запити внутрішнього ринку. І все це здійснюється на фоні того, що стає дедалі більше таких підприємців.

Величезні промислові підприємства активно цікавляться питанням вирощування якомога більшої кількості картоплі, але їх зупиняє кілька факторів. По-перше, необхідно дотримуватися певної сівозміни. По-друге, потрібно бути готовими до величезних капіталовкладень. По-третє, різкі коливання цін «змушують» підприємців подбати про організацію картопляних сховищ.

В цілому, вирощування картоплі відносять до розряду прибуткової, але досить ризикованої справи. Серед переваг відзначають: підвищений споживчий попит, висока рентабельність і швидка окупність. Для отримання якісного врожаю слід пам'ятати про такі важливі нюанси: наявність постійної агрономічної зони, застосування інноваційних технологій для обробки та регулярного зволоження грунту, використання агрохімії, якісного посадкового матеріалу, сучасної сільськогосподарської техніки. Для всього цього необхідні великі інвестиції.

Експорт української картоплі

У міжнародній торгівлі картопля не відноситься до категорії популярних продуктів. Тому експорт цієї культури складно назвати вигідним: великі витрати на транспортування, митні процедури та мінімальна експортна вартість. Набагато вигідніше займатися продажем насіннєвої картоплі або продуктами переробки (наприклад, картопля фрі в замороженому вигляді).

Крім того, ті сорти, які вирощують в Україні, не відрізняються високим споживчим попитом в країнах Європи. Виняток із правил – молода картопля. У червні молоду картоплю збирають на півдні України. Це популярні сорти: «Аріель», «Каратоп», «Рів'єра» і «Невський». Саме ці сорти найчастіше експортують в Білорусь.

Редакційна команда MIZEZ.

Щоб отримувати новини вчасно, підпишись на наш телеграм-канал

Олександр Власюк

Підписатись на Mizez: