Українське картоплярство: проблеми та перспективи галузі

Україна є одним із лідерів у виробництві картоплі, входячи в трійку країн-експортерів. Але пишатися цим досягненням рано, адже у цій сфері є безліч проблем, які ще треба вирішити.

Стан галузі в Україні

Степова частина України вважається несприятливою для вирощування картоплі. Тому тут вирішують проблему за допомогою зрошування. І в цьому є перевага степових регіонів – місцеві виробники не залежать від нестачі вологи.

Так, фермерське господарство Олександра Синенка займається вирощування близько 15 тисяч тонн картоплі. Із них більша частина – 10 тисяч – відправляють на переробку. Зокрема, із неї виготовляють чіпси. Тут використовують голландські та німецькі сорти картоплі. Господарство забезпечене якісними сховищами для зберігання врожаю. Тут є кліматичний контроль. У сховищах зберігають і насіннєву картоплю. Фермер стверджує, що з одного гектару тут збирають від 200 до 300 центнери.

Експерти вважають, що саме господарство Олександра Синенка є прикладом того, як повинна розвиватися галузь. Але далеко не всі фермери підходять до справи так, щоб займатися вирощуванням серйозно та на професійному рівні. І доля таких господарств насправді мізерна – приблизно 2 відсотки.

Нестача професійних господарств закриває для України європейський ринок. Тому картоплю доводиться експортувати до Грузії та Середньої Азії, Туреччини. Ранню картоплю везуть також і до Білорусі.

Чому Європа відмовляється від української картоплі? Причиною є наявність директив щодо фітопатологічних захворювань. В Україні неможливо контролювати стан урожаю в повній мірі через те, що більшу частку продукту вирощують у «тіні».

Головна запорука успіху у картоплярстві – це наявність обладнаних сховищ та зрошення. Тобто, перевагу та перспективи мають саме професійні виробники. При цьому, великі господарства не виявляють бажання переходити на таку форму господарювання.

Проблеми в галузі картоплярства приводять до того, що під цю культуру скорочуються площі. А ціну бульби не завжди можна передбачити. Землі під картоплю останніми роками визнають збитковою або тією, яка принесе мінімальний дохід. При цьому, експерти зазначають, що українське картоплярство матиме перспективи лише у тому випадку, якщо збільшиться доля переробки.

Одна з головних проблем галузі

Фахівці Херсонської ОДА говорять про те, що подолати проблему у цій галузі можна лише завдяки об’єднанням малих підприємств. Це дозволить отримати такий урожай, який би відповідав стандартам якості та безпеки. Також це дасть можливість конкурувати на зовнішньому ринку та знизити собівартість бульби.

Попит на картоплю в Україні поступово знижується. А на зовнішніх ринках назвати її конкурентною не можна через більш високу вартість ніж від європейських виробників. Галузь вимагає розвитку переробки картоплі – на крохмаль, чіпси. У такому вигляді її вигідно експортувати. Але зараз переробці піддають лише 0,7 відсотки від загальної кількості врожаю.

Україна є одним із лідерів із виробництва картоплі. Щороку урожай становить приблизно 21-22 млн тонн. Із них 4 млн тонн йде на посадку, ще 4 млн – на харчування, 6 млн – для корму худобі. А ось аж 7 млн тонн утилізується. Тобто, Україна втрачає не тільки сам урожай, а й безліч коштів та праці.

 Для порівняння, у Бельгії переробляють 5 млн тонн картоплі із 6 млн урожаю. А в Україні із 22 млн тонн на переробку йде лише до 300 тисяч. Тому, не варто дивуватися картоплі по 15 гривень за кілограм, адже урожай втрачається, й доводиться завозити продукт. Зокрема, Україна купує картоплю в Білорусі, де на державному рівні сприяли розвитку галузі – були збудовані сховища, закуплено обладнання. Як результат – професійне виробництво.

Доля професійних картоплярів – мізерно мала. Більшість господарств – це приватні дачі та городи, де культуру вирощують, здебільшого, за звичкою. Говорити про якість такої картоплі неможливо.

Зберігання – стратегічне завдання для держави

Асоціація виробників картоплі надала Міністерству розвитку економіки пропозиції щодо розвитку галузі. Так, даний проект розрахований на період до 2024 року. Він має на меті підтримку із боку держави – компенсація закупівлі обладнання та будівництва сховищ, придбання сертифікованої посівної картоплі.

Важливість сховищ – те, чому варто приділити особливу увагу. Так, зараз під час зими в Україні споживають приблизно до 2 млн тонн картоплі. А кількість сховищ розрахована лише на 400 тисяч. Тобто, картопля псується – і доводиться купувати її за кордоном. Щоб цього уникнути, потрібно модернізувати старі сховища та створити умови, які сприяли б будівництву нових.ґ

Щоб отримувати новини вчасно, підпишись на наш телеграм-канал

Редакційна команда MIZEZ.

Олександр Власюк

Схожі статті по темі: