Шкодочинність церкоспорозу цукрових буряків
Церкоспороз цукрових буряків проявляється на розвиненому листі, що закінчило ріст. Ознаками хвороби є округлі світло-бурі, світло-сірі плями з червоною або червоно-бурою облямівкою, діаметр їх може становити від 2-3 мм до 0,5-1 см.
Під час сухої погоди відбувається випадання ураженої тканини, у листках з’являються дірки. За умов вологої погоди на плямах з обох сторін листкових пластин з'являється сірувато-білий наліт — конідіальне спороношення гриба. На стеблинках листків можуть з’являтися також вдавлені видовжені плями бурого кольору. Їх можна помітити й на насінниках, стеблах рослин, більш округлі — на оплідді насінних клубочків.
Збудник церкоспорозу цукрових буряків — гриб Cercospora beticola Sacc, що поширюється за допомогою конідій.
Гриб Cercospora небезпечний для всіх видів буряків. Також ним можуть заражатися й інші культурні й дикі рослини (близько 40 видів): люцерна, горох, соя, картопля, щириця, лобода, осот, подорожник, мальва, берізка польова, щавель, кульбаба тощо.
Що сприяє розвитку хвороби?
При нічній температурі повітря понад +15°С і денній +20-25°С та відносній вологості повітря понад 70% тривалість інкубаційного періоду становить 7 днів, в інших умовах може складати 15-40 днів.
Найінтенсивніше хвороба розвивається у сезони, коли відбувається чергування сухої спекотної погоди та помірно теплої вологої.
Значний вплив на розвиток хвороби мають агротехнічні заходи. Якщо сівозміна перенасичена буряком на 10-20%, у 2 рази збільшується кількість заражених рослин, якщо до 50% — у 4 рази. Також сприяє ураженню церкоспорозом загущення насаджень.
Шкодочинність церкоспорозу
Через хворобу зменшується асиміляційна поверхня рослин, адже уражені листки передчасно відмирають. Хворі рослини мають пришвидшену транспірацію в 3-4 рази, порушений азотний обмін. Внаслідок відмирання листків витрачається значна кількість пластичних речовин коренеплоду, адже рослини змушені формувати нові молоді листки. Це призводить до уповільнення росту та суттєвого зменшення вмісту цукру. Недобір цукру з 1 га може становити: 5-10% (слабке ураження хворобою), близько 20% (за середнього ураження), майже 70% (сильне ураження). Церкоспороз призводить до накопичення так званого шкідливого азоту у коренеплодах рослин, через який під час цукроваріння збільшується вихід патоки й зменшується вихід цукру.
Редакційна команда MIZEZ
Підписатись на Mizez:
Схожі статті по темі:
