Великдень: про що ми забуваємо?
Яка історія найважливішого в українській культурі свята? Пасха, Великдень, Воскресіння Христове — три найменування, які ми звикли вживати однаково часто. Насправді ж вони позначають різні свята, які історично переплелися в одне, яке ми щороку зустрічаємо навесні.
Великдень (Великий день)
Дохристиянське свято Русі. Відзначали його в день весняного рівнодення. Наші предки святкували перемогу весни над зимою, світла над темрявою, тепла над холодом. Природа в цей час прокидається, оживає, і люди цьому раділи. Для наших предків-хліборобів починався активний період робіт задля майбутнього врожаю. У цей день обкурювали дерева, очищували сад і проводили першу борозну, щоб визначити стан землі та її готовність до оранки і сівби. Пекли святковий хліб (який зараз ми називаємо «паскою»), робили крашанки, писанки, дряпанки. Стравам та декоративним виробам надавали великого значення. Відомо, що кожен візерунок та символ на писанці має певний сенс: вода, сонце, родючість, захист від темних сил. Писанки були сильними оберегами для наших предків. Цю традицію ми зберегли і дотепер: у різних регіонах України існують школи писанкарства, які навчають давньому мистецтву.
Пасха (Песах, «вивільнення», «оминання»).
Це старозавітне свято на честь звільнення ізраїльського народу від єгипетської неволі. Відзначається за єврейським календарем на 14-ий день місяця авіва (сучасного нісана). Бог знищив усіх первістків Єгипту, але перед цим наказав єврейським родинам помазати двері кров’ю ягнят (принести їх у жертву, потім запекти та з’їсти). Вважається, що Ісус помер 14-го нісана під час жертвування ягнят на свято Песах. Ісуса стали називати Агнцем Божим, принесеним у жертву за звільнення людей від гріхів, так юдейське та християнське свята переплелися.
Коли почали святкувати Воскресіння?
Традиція та дата святкування Воскресіння Христового були встановлені не відразу. У 325 році було вирішено відзначати цей день у першу неділю після повного місяця після весняного рівнодення. Якщо дата збігається з юдейською Пасхою, святкування переносять на тиждень пізніше.
В Україні традиції та вірування наших предків-хліборобів поєдналися з християнськими. Ми досі фарбуємо яйця та печемо святковий хліб. Тільки тепер ці страви ще стали символізувати воскресіння Христа, віру в спасіння людей, звільнення від гріхів, світло та надію.
Підписатись на Mizez:
Схожі статті по темі:
