Філоксера є найнебезпечнішим шкідником винограду. Має дві форми: перша вражає кореневу систему рослин, друга — лозу. Філоксера виноградна була занесена до Європи з Північної Америки. Шкідник швидко поширився та став завдавати великої шкоди виноградникам.
Філоксера виноградна є попелицею із ряду рівнокрилих. Колір — зеленувато-жовтий. Характеризується чітко вираженим поліморфізмом.
Особини кореневої форми шкідника мають спочатку лимонно-жовтий, згодом — жовтувато-бурий колір, пару коротких тричленикових вусиків і довгий хоботок. Коренева форма філоксери живе на корінні, штамбі виноградного куща, а також на відводах європейських, американських сортів і гібридів. Найчастіше коренева форма шкідника вражає європейські сорти, рідше вона шкодить підщепним сортам та гібридам.
Вражає коренева форма так: личинки проколюють хоботками тканину кореня або штамба (підземного стовбура). До місця уколу зі слиною потрапляють ферменти, завдяки яким білки, жири і вуглеводи клітин перетворюються на доступніші для шкідника форми. Внаслідок цього відбувається руйнування великої кількості клітин у тканинах.
Листова форма філоксери виноградної європейські сорти не заражає. Вона оселяється тільки на підщепній лозі та на деяких сортах гібридів. Личинки розвиваються на нижній стороні листків у галах (специфічних новоутвореннях). При сильному інфікуванні гали покривають стебла, вусики, черешки листків.
Існують несприятливі для розвитку філоксери ґрунти. На легких родючих структурних чорноземах, кам’янистих типах життєдіяльність шкідника відбувається активно. На важких безструктурних, запливаючих ґрунтах (глинистих, солонцюватих, лесових, мулистих) філоксері розвиватися складніше. На пісках шкідник розвиватися не може. зате такий тип ґрунтів сприятливий для вирощування всіх європейських сортів винограду на власних коренях, хоча ділянка може розташовуватися у зоні поширення шкідника.
Найефективніший та найбільш поширений метод захисту — вирощувати виноград на філоксеростійких підщепах.
Для боротьби з листовою формою філоксери застосовують різні інсектициди. З кореневою формою раніше боролися за допомогою хімічного способу — фумігації ґрунту спеціальними препаратами (фумігантами). Однак на сьогодні його переважно не застосовують.
Радикальним методом боротьби з філоксерою є повне викорчовування всіх кущів в осередку та карантинній зоні навколо, якщо був помічений шкідник.
Редакційна команда MIZEZ
Схожі статті по темі: