30 січня 2024 г.

Відновлення індустрії грибів. Ринок не має потреби в імпорті

Більшість грибницьких ферм, які діяли до широкомасштабного вторгнення, відновили свою роботу та продовжують працювати. Виробничі об'єми достатні, щоб задовольнити потреби внутрішнього ринку, тому наразі немає потреби в імпорті грибів.

Максим Єнченко, аналітик українського ринку культивованих грибів, поділився з AgroPortal.ua оглядом перспектив та викликів грибної галузі в сучасних умовах. Його спеціалізація - виключно культивовані гриби, переважно печериці. До культивованих грибів відносять велику частку шампіньйонів та різноманітний спектр екзотичних грибів, що складають 5% на українському та європейському ринках. Печериці становлять 95% споживання на ринку.

Виробництво було відновлено, хоча деякі учасники залишили ринок За словами Максима Єнченка, з 2015 року в Україні спостерігалася тенденція до скорочення кількості ферм з вирощування печериць, одночасно з цим спостерігався світовий тренд на збільшення масштабів підприємств для підвищення ефективності.

У 2014 році в Україні було близько 300 таких господарств, деякі з яких були дуже маленькими або не зареєстрованими, деякі - сезонними. До 2021 року їхня кількість зменшилась до приблизно 250. Через повномасштабне вторгнення десятки ферм, що опинились в зоні бойових дій, припинили свою діяльність.

Зі слів Єнченка, з початку повномасштабного вторгнення виникли значні проблеми з логістикою, персоналом, електропостачанням, компостами, що призвело до нестабільної роботи підприємств. Наразі в непідконтрольних регіонах України більшість ферм, що діяли до вторгнення, продовжують роботу. Єнченко вказує, що точну кількість важко назвати, але це приблизно 150-170.

"На щастя, на території, що не окупована, зруйнованих ферм немає, є лише ті, що частково постраждали. Більшість з них працювали нестабільно, але відновилися. Серед великих ферм, що припинили діяльність, можна виділити "Українські печериці" (Київська область), яка успішно працює після місяця окупації, ТОВ "Дінбо" також функціонує", - приклади наводить Єнченко.

Не всі підприємства близько до зони бойових дій відновилися. Так, наприклад, закрилося велике виробництво в Херсонській області через відсутність людей та впевненості.

Власник найбільшої ферми припинив виробництво Аналітик зазначає, що в цілому ситуація в грибництві зараз досить непогана. Він пояснює, що вирощування печериць складається з двох частин: виробництво компосту (субстрату) і власне печериць з цього компосту, які є окремими бізнесами в Україні. До війни діяло 4 компостних заводи, належали трьом компаніям. "Верес" - власник найбільшої ферми в Україні - минулого року припинив виробництво. Зараз працюють лише три компостних заводи, два з яких належать одній компанії, яка займає близько 90% ринку.

За обсягами виробництва це близько 60-70% того, що було до повномасштабного вторгнення.

Українські виробники можуть конкурувати з поляками Потреби ринку повністю задоволені, вони залежать від ціни: "Зараз ціна досить висока, і за цією вартістю виробники забезпечують достатню кількість грибів, тобто ринок задоволений внутрішнім виробництвом. Був період влітку та на початку осені 2023 року, коли через низьку врожайність ціни зросли. Це дало можливість для імпорту. Певна кількість - можливо, 500 тонн - була імпортована з Польщі. Після цього ціни знизилися, і ці поставки припинилися", - розповідає експерт.

"Маючи поруч найбільшого виробника грибів у Європейському Союзі - Польщу, яка виробляє майже чверть від загального обсягу і має найнижчі ціни на продукцію. Якщо у нас і буде імпорт, то тільки з Польщі, але, ймовірно, наразі імпорт грибів не відбувається", - додає Єнченко.

За його словами, українські виробники можуть ефективно конкурувати на своєму ринку з поляками, у яких вищі витрати на енергоресурси та оплату праці. Водночас у виробників грибів в Україні також є чимало проблем, зокрема з персоналом, якого бракує, особливо чоловіків. Тому на фермах намагаються оптимізувати операції, які традиційно виконують чоловіки (адже вимагають більше фізичної сили), так, щоб їх могли виконувати жінки або за допомогою механізації.

Олександр Власюк