Африка поруч: що робити, щоб Південь України не став пустелею?

Вивчаючи на географії кліматичні умови України, ми повторювали: на більшій частині території країни — помірно континентальний клімат і лише на південному березі Криму — субтропічний середземноморський. Однак протягом останніх років можна бачити, що субтропіки наступають: зими м’якшають, а степ от-от може перетворитися на пустелю.

Проблема опустелювання стосується не лише нашої країни. З цим явищем екологи борються в усьому світі. Недарма ООН оголошувала десятиліття, що вже минуло (2010-2020) — роками боротьби з опустелюванням на всіх континентах. 

Площа пустель і напівпустель щороку росте через глобальне потепління, зменшуючи кількість придатних для ведення сільського господарства земель. Також зникають чимало видів тварин, комах і рослин, які не встигли адаптуватися до нових умов існування. 

Крім глобальних змін клімату, пустелі утворюються внаслідок негативного впливу людини на природу, як-от вирубування лісосмуг і лісів, навмисні пожежі, надмірне застосування пестицидів, перевипас худоби тощо. Причини, на жаль, можна довго перелічувати.

Яскравим прикладом нераціонального впливу людини на природу є найбільша пустеля Європи — Олешківські піски. Вона почала формуватися ще у ХІХ столітті внаслідок випасу величезних отар овець і почала поступово збільшуватися внаслідок вітрової ерозії. Для того, щоб зупинити ерозію, було висаджено хвойні ліси та лісосмуги, які згодом були вирублені або знищені внаслідок степових пожеж. Нині площа пустелі сягає 162 000 га (а з урахуванням непокритих піском ділянок — 208 493 га). 

“За останні 130 років українські землі втратили 30% гумусу”, — каже Святослав Балюк, керівник Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського.

Методів боротьби з опустелюванням площ є багато, однак всі вони вимагають свідомого ставлення до природи і дрібних фермерів, і великих агрохолдингів. Найголовніше — це оптимізація та раціональне використання сільськогосподарських угідь і пасовищ, насадження лісів і лісосмуг та правильний догляд за ними, боротьба з ерозією ґрунтів і солончаками, правильне зрошування земель тощо. 

Під час проведення сільськогосподарських робіт аграріям необхідно використовувати грунтозберігаючі технології (наприклад, no-till, яка добре зарекомендувала себе у боротьбі з деградацією ґрунтів) і дотримуватися грамотної сівозміни. А відновлюючи зрошення в регіонах, де існує ризик опустелювання, фермери не лише убезпечать свій врожай від ймовірної посухи, а й зупинять процес зневоднення ґрунтів, що прогресує. Адже зараз у таких кліматичних зонах із 400 мм опадів випаровується більше ніж половина. У ґрунті залишається близько 100 мм, а решту видувають вітри. 

Для посадки лісосмуг найкраще обирати дерева й кущі, здатні виживати у складних умовах. Для півдня України найбільш підходять сосна (яка й формує залишки рукотворних лісів), акація, гледичія та навіть дуб. 

Отже, ефективніше (й дешевше) запобігати опустелюванню південних регіонів, аніж згодом втратити частину сільськогосподарських угідь і намагатися якось відновити їх.

Підписатись на Mizez: