Азотне удобрення рослин: форми елемента та виведення з ґрунту

Чому для кожного аграрія так важливо подбати про азотне удобрення своїх полів? Бо азот — ключовий елемент нормального розвитку рослин. Він входить до складу ДНК, амінокислот, протеїнів, хлорофілу. Азот відіграє важливу роль у процесах фотосинтезу та обміну речовин.

Через брак азоту значно сповільнюється вегетативний розвиток рослини, порушується формування суцвіть чи плодів, внаслідок чого значно знижується врожайність. Азотне голодування може скоротити врожайність приблизно на 30%. І хоча повітря складається на 78% з азоту, лише бобові культури здатні засвоювати цей елемент безпосередньо з атмосфери. Потрібно вносити спеціальні добрива, щоб рослини були повністю забезпечені азотом. Однак спочатку потрібно правильно розрахувати оптимальну кількість добрив, найкращий спосіб та періоди внесення, тип та кислотність ґрунту. Крім того, бувають різні форми азоту, і кожна культура по-своєму на них реагує.

Форми азоту

Найкраще азот засвоюється через кореневу систему. Найдоступнішими для неї формами є амоній (NH4), нітрати (NO3) та нітрити (NO2):

• Амоній — «повільний» азот, який затримується в ґрунті та протягом тривалого часу не вимивається водою.
• Нітрити й нітрати — «швидкий» азот, засвоєння якого відбувається в короткий термін, але сполуки його швидко вимиваються з ґрунту. Це швидкорозчинні солі, що активно засвоюються рослинами.

Якщо потрібно термінове азотне удобрення, використовуються «швидкі» форми. Наприклад, ранньою весною проводять підгодівлю озимої пшениці за допомогою нітратів. Якщо потрібно, щоб удобрення спрацювало пізніше, вносять амонійний азот (перетворюється на нітрати через 1–1,5 місяці). Водночас для кукурудзи важливо отримувати цей елемент у фазі 3–4 листка. Тому під неї попередньо вносять аміачну форму азоту разом з інгібіторами уреази (сповільнюють процес засвоєння амонію).

Як азот виводиться з ґрунту?

Органічні добрива (перегній, відмерлі рештки рослин) — це азот, який повільно розкладається в ґрунті та частково випаровується після перетворення в газоподібну форму (аміак).

Карбамід (сечовина) також є джерелом амонію, однак після його внесення ґрунт потрібно обробляти, щоб амоній не перетворився на аміак і не випарувався. Азотні добрива можна вносити восени, коли температура знижується до +5 °C, мікроорганізми припиняють активну життєдіяльність і добрива зберігаються до весни без втрат.

Вилужування. На цей процес варто звернути особливу увагу при роботі з піщаними ґрунтами. Нітрати швидко розчиняються в воді та разом із нею опускаються в глибші шари ґрунту. Цей процес відбувається тим швидше, чим краще ґрунт поглинає воду. Тому потрібно проводити азотне удобрення або безпосередньо перед сівбою, або в період активного росту рослин. Взагалі краще поєднувати внесення добрив у ґрунт разом із позакореневим підживленням. Сильні дощі можуть вимити добрива, що нанівець зведе всі зусилля.

Виводиться азот із ґрунту також через денітрифікацію. У процесі своєї життєдіяльності бактерії перетворюють азот у газоподібну форму, використовуючи кисень із нітратів (NO3) для окиснення речовин.

При виборі способу та часу внесення азотних добрив потрібно врахувати тип ґрунту та взяти до уваги особливості кожної форми азоту.

Редакційна команда MIZEZ

Підписатись на Mizez: