Внаслідок ураження хворобами врожай огірків може скоротитися на 15–40%, а в роки епіфітотій — на понад 70%. Саме тому так важливо проводити правильні й ефективні заходи з захисту огірків від хвороб.
Огірки найбільше піддаються ураженню кореневими гнилями, антракнозом, несправжньою борошнистою росою, бурою плямистістю, білою та сірою гниллю, фузаріозним в’яненням, бактеріальними та вірусними хворобами.
Основні джерела накопичення та поширення інфекції — уражені рослинні рештки та насіння плодів культури. Патоген здатен жити в рослинних рештках, що потрапили до ґрунту, до повного розкладання тканин. Основне джерело поширення вірусів зеленої крапчастої мозаїки та звичайної огіркової мозаїки — сік кореневищ багаторічних бур’янів. Здорові рослини заражаються від виділень хворого соку до ґрунту або субстрату.
Щоб оздоровити ґрунт та обмежити джерела інфекції, необхідно дотримуватися правильної сівозміни. Огірок найкраще сіяти після багаторічних трав, зернових, капусти, цибулі, картоплі. Висаджувати гарбузову культуру знову на те саме поле потрібно мінімум через 4–5 років. Також необхідно ретельно планувати схему живлення, адже високі дози азотних добрив спричиняють інтенсивне ураження рослин хворобами.
Варто пам’ятати, що через посівний матеріал передаються понад 60% патогенів. Мікофлора вражає насіння під час вегетації та при неправильному зберіганні (в умовах підвищеної вологості). Внаслідок сівби інфікованим насінням хвороби передаються на вегетуючі рослини, що призводить до створення й підтримки вогнищ патогенів у полі.
Редакційна команда MIZEZ
Схожі статті по темі: