Популярні хвороби картоплі. Види захворювань та їх причини

Картопля – одна із найпопулярніших культур, котру вирощують не тільки у промислових масштабах. Багато господарів присадибних ділянок та дач щовесни висаджують чимало картоплі. Звісно, кожного аграрія цікавить, як збільшити урожай бульби. А для цього треба знати не тільки, як правильно її вирощувати, а й мати уявлення про хвороби картоплі та те, як їх попередити.

Фітофтороз

Одна із найбільш шкідливих хвороб, яка вражає стебла, паростки, бутони й листя, ягоди та суцвіття. Не оминає вона й самі бульби. Таким чином, рослина вражається «комплексно», що й призводить до втрати врожаю.

Поява фітофторозу залежить не тільки від особливостей клімату й грунту, а й від сорту, способів посадки, строку посадки, використаних добрив. Найчастіше хвороба з’являється наприкінці періоду бутонізації або на початку цвітіння. Якщо фітофторозом інфіковані бульби, то ознаки можуть з’явитися досить рано – вже на етапі сходів.

Характерними ознаками є бурі плями на листках, які знаходяться по краям. З нижнього боку плями у вологу погоду можна спостерігати білий наліт – це спори. Самі ж плями швидко розповсюджуються по всій поверхні листка, в результаті чого він відмирає. Якщо хвороба вражає стебла та черешки листя, то виглядає вона як загниваючі бурі плями, перетяжки. Як результат – таке бадилля швидко відмирає. Поширення фітофторозу сповільнюється під час сухої погоди.

Ураження бульб відбувається в липні або в період збору врожаю. На них з'являються бурі плями, вони є твердими на дотик, злегка запалими. Якщо уражену картоплину розрізати, то всередині вона має світло-коричневий колір.

Якщо картопля була уражена на початковому етапі розвитку, це може призвести до значної втрати врожаю. Заражені бульби під час зберігання гниють, можуть пошкодити і здорову частку врожаю. Також вони є джерелом розповсюдження самої інфекції.

Фітофтороз розвивається, якщо середовище має високу відносну вологість та температуру. Інкубаційний період – від 3 до 9 днів. Найбільш сприятливою умовою для розвитку буде дощове прохолодне літо. Також каталізаторами є порушення сівозміни, низький агрофон, недотримання умов просторової ізоляції між різними культурами. Спори фітофторозу можуть проникати в грунт разом із дощем, де й заражають бульби. Відбувається зараження й під час зберігання хворої картоплі із здоровою, при контакті із зараженими стеблами і листям.

Альтернаріоз або суха плямистість

Дана хвороба поширена у всіх кліматичних зонах та грунтах. Вона вражає не тільки бульби, а й стебла з листям, квітконосами. Розрізняють ранню та пізню види хвороби.

Рання плямистість з’являються приблизно за 15 днів до бутонізації. На листі утворюються округлі плями бурого, темно-сірого або коричневого кольору. Вони можуть бути у діаметрі 1,5 см. Слабкий чорний наліт – це спори хвороби. При інтенсивному ураженні рослини швидко в’януть.

Пізня плямистість з’являються на рослині під час завершення цвітіння. Хвороба вражає краї листя. Плями – темно-бурого кольору. Під час сухої погоди пошкоджене листя скручується, набуваючи форми «човника». Стебла та черешки часто вкриті суцільними чорними плямами. Відмінність пізньої від ранньої плямистості – на листі не видно концентричних ліній.

Якщо альтернаріоз уразив бульби, то на них видно вдавлені плями округлої форми. При високій вологості видно чорний наліт. Під такими плямами можна побачити суху масу чорно-коричневого кольору.

Головна небезпека альтернаріозу – порушення процесу фотосинтеза, а це погіршує як якість урожаю, так і зменшує його кількість. Особливо швидко хвороба розвивається під час спекотної погоди із дощами і рясними росами. Ідеальна для альтернаріозу температура – від 24 до 28 градусів. Посилює розвиток хвороби нестача у грунті калію. Джерелом інфекції будуть уражені бульби та рештки рослини.

Чорна парша

Дана хвороба вражає стебли, паростки, бульби, інколи її можна побачити й на коренях. Характерна ознака – пласкі склероції чорного кольору, діаметр яких може бути від 1 до 5 мм. Візуально вони нагадують часточки ґрунту, які прилипли до поверхні. Згодом вони проростають у міцелий, який вражає паростки. Через сильне ураження може статися й таке, що рослина гине ще до сходів.  

У формі «білої ніжки» парша з’являється у другій половині літа, якщо вологість грунту й повітря для цього сприятливі. Біля основи стебла рослини можна бачити білий наліт – тут утворюються спори. Разом із дощем вони потрапляють у грунт, де вражають бульби.

Якщо температура повітря підвищується, це пригнічує хворобу. А ось наявність бур’янів може тільки посприяти її розвитку.

Парша звичайна

Дана хвороба сильно поширена на бульбах в окремих регіонах країни. Окрім підземної частини рослини, парша вражає й стебла та столони. У залежності від симптомів, розрізняють сітчасту, глибоку, пласку й опуклу види парші. Все залежить від сорту картоплі, умов її росту та періоду інфікування:

1.     Пласка парша – можна знайти на молодих бульбах, де вона вражає лише шкірку або верхній шар, утворюючи плями коричневого кольору.
2.     Опукла – виглядає як бородавки або струпи.
3.     Глибока – має вигляд вдавлених плям розміром до 5 мм. Їх колір – коричневий, форма із дещо піднятими краями.
4.     Сітчаста – утворює суцільну поверхню, шорстку на дотик.

Парша значно погіршує товарний вигляд картоплі, негативно впливає на смакові якості. А при тривалому зберіганні вона призводить до появи гнилі. Уражені бульби, висаджені в грунт, дають слабкі сходи або не дають їх зовсім.

Особливо розповсюдженою парша стає під час спекотного літа – цей період для неї є сприятливим. Першими уражаються молоді бульби. Патоген, який призводить до появи парші, має прив’язаність до лужного середовища. Активно розвивається хвороба на піщаних грунтах. Джерелом ураження стають самі бульби, а також актиноміцети, які знаходяться в грунті.

Щоб захистити картоплю від парші, потрібен комплекс заходів. Починають ще восени із глибокого зорювання землі, щоб прискорити процес розкладання залишків рослин та накопиченню патогенів. Найкращими попередниками для картоплі є багаторічні трави, зернові. Готовлять бульби до посадки методом прогрівання протягом 15 діб та за температури від 15 до 18 градусів. Насіннєвому матеріалу потрібна дезінфекція.

Найбільш радикальним методом є використання фунгіцидів. Перший раз обробка повинна бути під час змикання бадилля, а всі наступні залежать від сорту та прогнозу розвитку хвороби. Якщо хвороба вже є, то ефективність використання препаратів вже не дасть такої високої ефективності.

Перед збиранням бульби обробляють десикантами, які є дозволеними для цього сорту. Це дозволить попередити зараження бульб. Найкраще збирати урожай під час сухої погоди, а потім уникати утворення конденсату на них. Обов’язково перед зберіганням треба відбракувати уражені бульби, перебрати весь урожай та забезпечити йому добру аерацію. Все це дозволить уникнути появи парші – не тільки на самому урожаї, але й у майбутньому.

Читайте також: ОСОБЛИВОСТІ СОРТОВОЇ КАРТОПЛІ: ФЛАМЕНКО, ЧЕЛЕНДЖЕР, КОЛОМБА

Щоб отримувати новини вчасно, підпишись на наш телеграм-канал

Редакційна команда MIZEZ.

Марія Семенчук

Підписатись на Mizez: