Один зі стратегічних напрямків виробництва зерна є вирощування озимої пшениці. Однак, на її врожайність впливає дуже багато факторів, зокрема кількість шкідників і різні хвороби. Через них кожного року втрати валового збору складають приблизно 20%. Водночас кількість сортів, які є стійкими до цих негативних факторів, є незначною.
Одна із найбільш розповсюджених хвороб, яка приносить багато шкоди аграріям. Хворі рослини характеризуються зниженою продуктивністю, зменшеною довжиною колоса і стебла, а також значним зменшенням кількості зерна. Вміст і якість клітковини у врожаї зменшується на 20-23%.
Вона вражає здебільшого вегетуючі молоді рослини. Як результат — затримується колосіння, зерно гірше наливається, зменшується кількість білка, крохмалю та клітковини. Якщо урожай вразила борошниста роса, то його буде менше на 10-15%. Якщо ж умови для подальшого розвитку хвороби є сприятливими, то втрати можуть сягати до 50%.
Він активно розвивається на старіючих клітинах. Саме тому хвороба часто вражає пшеницю на стадії трубкування, цвітіння або колосіння. У результаті зменшується асиміляційна поверхня листя. Воно передчасно висихає, а колос залишається недорозвиненим. Недобір врожаю може сягати 55%.
З’являється у фазі молочної стиглості та пошкоджує асиміляційну поверхню листя. Окрім цього, вона призводить до передчасного його відмирання. Втрати врожаю можуть сягати до 3-10 ц/га.
Тверда сажка, як і бура іржа, з’являється на рослинах під час молочної стиглості. У результаті формуються сплюснуті колоски синьо-зеленого кольору. Останній зникає, коли колос дозріває. Але під час фази воскової стиглості здорове зерно заміщується сажковими мішечками чорного кольору. Крім цього, уражені рослини мають меншу висоту.
Ця хвороба призводить до зменшення самої кількості зерна у колоску та до втрати їх маси. Як результат — якість продукції значно погіршується. Окрім цього, уражене зерно містить токсичні речовини, які можуть отруїти тварин та людину.
Вони вражають рослини у різні періоди їх розвитку. Можуть пошкоджувати насіннєвий матеріал, надземну масу, корені, вже дозріваюче зерно. Усе це може призвести до втрати приблизно 15% врожаю. Наприклад, тільки злакові попелиці можуть нанести шкоду, пов’язану зі зменшенням кількості урожаю на 10%. Окрім цього, шкідники погіршують саму якість зерна.
Схожі статті по темі: